Викривлення носової перегородки: симптоми та методи корекції

Викривлення носової перегородки — це зміна положення або форми кісткової чи хрящової структури, яка розділяє порожнину носа на дві частини. Невелике відхилення може не спричиняти жодних симптомів і не потребувати лікування.

Клінічне значення має не сам факт викривлення, а його вплив на носове дихання. За вираженої деформації один або обидва носові ходи можуть звужуватися, через що людина відчуває постійну закладеність, частіше дихає ротом або помічає погіршення дихання під час фізичних навантажень.

Водночас закладеність носа не завжди пов’язана лише з перегородкою. Подібні симптоми можуть виникати через набряк слизової, алергічний риніт, збільшені носові раковини, поліпи або звуження носових клапанів. Тому визначити причину можна лише після ЛОР-огляду.

Що означає викривлення носової перегородки

Носова перегородка розділяє порожнину носа на праву й ліву половини. Її передня частина переважно складається з хряща, а задня — з кісткової тканини.

Перегородка виконує кілька важливих функцій:

• розділяє носові ходи;
• впливає на напрямок повітряного потоку;
• підтримує спинку та кінчик носа;
• бере участь у формуванні внутрішньої опори;
• впливає на симетрію носової порожнини.

За викривлення перегородка може відхилятися в один бік або мати складнішу деформацію.

Можливі зміни:

• відхилення всієї перегородки;
• локальний вигин;
• кістковий або хрящовий гребінь;
• гострий виступ;
• S-подібна деформація;
• зміщення переднього відділу;
• поєднання кількох змін.

Форма викривлення не завжди визначає вираженість симптомів. Невеликий виступ у критично вузькій ділянці може суттєво ускладнювати дихання, тоді як помітніше відхилення в іншій зоні іноді майже не турбує людину.

Чи повинна перегородка бути абсолютно рівною

Математично пряма перегородка зустрічається не у всіх. Невелика асиметрія може бути природною особливістю та не впливати на проходження повітря.

Операція не потрібна лише тому, що під час огляду або обстеження лікар побачив відхилення.

Під час вибору лікування враховують:

• наявність постійної закладеності;
• сторону, яка дихає гірше;
• вираженість дискомфорту;
• вплив на сон і фізичну активність;
• стан слизової оболонки;
• розмір носових раковин;
• стан носових клапанів;
• наслідки травм;
• зовнішню форму носа;
• ефект попереднього лікування.

Якщо людина вільно дихає та не має функціональних скарг, невелике викривлення може не потребувати корекції.

Чому викривляється носова перегородка

Деформація може бути пов’язана з особливостями росту, травмою, переломом або попереднім хірургічним втручанням.

У частини людей неможливо визначити одну точну причину, оскільки на форму перегородки одночасно впливають кілька чинників.

Особливості розвитку

Під час росту обличчя кісткові та хрящові структури поступово змінюються. Якщо вони розвиваються нерівномірно, перегородка може відхилятися від центрального положення.

На її форму можуть впливати:

• різна швидкість росту кістки та хряща;
• природна асиметрія лицевого скелета;
• особливості розвитку носової порожнини;
• зміни пропорцій у підлітковому віці;
• спадкові особливості.

Деформація, яка була майже непомітною в дитинстві, може стати виразнішою після завершення активного росту.

Таку анатомічну особливість не варто автоматично називати вродженим дефектом. Значення має лише те, чи спричиняє вона функціональні проблеми.

Травми та переломи носа

Травма є однією з причин зміщення перегородки. Вона може статися під час спорту, падіння, дорожньо-транспортної пригоди або побутового удару.

Після травми можуть одночасно змінюватися:

• носова перегородка;
• носові кістки;
• спинка;
• середня третина;
• положення кінчика;
• форма ніздрів;
• зовнішня вісь носа.

Не кожен перелом супроводжується сильним болем або вираженим набряком. Людина іноді не пам’ятає конкретної травми, особливо якщо вона сталася в дитинстві.

З часом можуть з’явитися:

• погіршення дихання з одного боку;
• зовнішнє викривлення;
• асиметрія ніздрів;
• горбинка або западина;
• зміна положення кінчика;
• відчуття звуження носового ходу.

Якщо після травми змінилася і перегородка, і зовнішній каркас, корекції лише внутрішніх структур може бути недостатньо.

Травма під час пологів або раннього дитинства

У деяких випадках деформація може бути пов’язана з травмою під час пологів або в ранньому дитинстві.

Вона не завжди стає помітною одразу. У процесі росту асиметрія може поступово посилюватися.

Для оцінки таких змін потрібен ЛОР-огляд. За зовнішнім виглядом неможливо встановити, коли саме виникла деформація.

Попередні операції

Перегородка може залишатися викривленою або змінювати положення після попередньої септопластики чи ринопластики.

Можливі причини:

• неповна первинна корекція;
• складна початкова деформація;
• рубцеві зміни;
• повторне зміщення хряща;
• нестабільність опорних структур;
• надмірне видалення тканин;
• зміни носових клапанів;
• нова травма;
• нерівномірне загоєння.

Повторна операція може бути складнішою, оскільки анатомія вже змінена, а кількість перегородкового хряща може бути обмеженою.

Які симптоми може спричиняти викривлена носова перегородка

Найхарактернішим симптомом є утруднене проходження повітря через одну або обидві половини носа.

Водночас жодна окрема скарга не підтверджує діагноз. Подібні прояви можуть виникати й за інших ЛОР-захворювань.

Одна ніздря дихає гірше

Людина може помічати, що одна сторона носа постійно або більшу частину часу дихає гірше.

Симптоми можуть:

• посилюватися під час сну;
• залежати від положення тіла;
• ставати виразнішими під час застуди;
• погіршуватися в сезон алергії;
• посилюватися під час фізичних навантажень;
• змінюватися протягом дня.

Періодичне чергування прохідності правої та лівої сторін не завжди є патологією. Існує природний носовий цикл, під час якого слизова оболонка по черзі трохи набрякає з різних боків.

Насторожувати має стійка виражена закладеність однієї сторони, яка тривалий час не змінюється або суттєво впливає на якість життя.

Закладеність обох половин носа

Двобічна закладеність також може бути пов’язана з перегородкою, особливо за складної S-подібної деформації.

Проте частіше потрібно виключити поєднання кількох причин:

• набряк слизової;
• алергічний риніт;
• неалергічний риніт;
• збільшені носові раковини;
• поліпи;
• звуження носових клапанів;
• хронічний риносинусит;
• безконтрольне використання судинозвужувальних спреїв.

Якщо закладеність змінюється залежно від сезону, пилу, тварин або інших алергенів, частина симптомів може бути пов’язана зі слизовою, а не лише з анатомічною деформацією.

Дихання ротом і сухість у роті

За значного утруднення носового дихання людина може частіше дихати ротом.

Особливо це помітно:

• під час сну;
• під час фізичних навантажень;
• у положенні лежачи;
• під час застуди;
• за вираженого набряку слизової.

Дихання ротом може спричиняти ранкову сухість, першіння або відчуття спраги.

Проте цей симптом не є специфічним лише для викривленої перегородки. Він також може виникати через збільшені носові раковини, поліпи, захворювання носоглотки або порушення дихання уві сні.

Хропіння та шумне нічне дихання

Деформація перегородки може бути одним із чинників хропіння, якщо вона значно звужує носовий хід.

Однак хропіння також залежить від:

• м’якого піднебіння;
• носоглотки;
• положення нижньої щелепи;
• маси тіла;
• положення тіла під час сну;
• вживання алкоголю;
• обструктивного апное;
• інших анатомічних особливостей.

Тому виправлення перегородки не гарантує повного зникнення хропіння.

Якщо близькі помічають паузи в диханні, різке задихання або виражену денну сонливість, потрібна окрема оцінка можливого апное сну.

Часті носові кровотечі

За викривлення повітряний потік може нерівномірно проходити через носову порожнину та пересушувати окрему ділянку слизової.

Це може спричиняти:

• сухість;
• утворення кірочок;
• подразнення;
• незначні повторні кровотечі.

Водночас носові кровотечі мають багато інших причин:

• травмування слизової;
• сухе повітря;
• підвищений артеріальний тиск;
• приймання окремих препаратів;
• запальні зміни;
• судинні особливості;
• новоутворення;
• порушення згортання крові.

Повторні або значні кровотечі потребують медичного огляду.

Сухість, кірочки та подразнення

Змінений потік повітря може локально пересушувати слизову, особливо біля кісткового або хрящового виступу.

Людина може відчувати:

• сухість;
• печіння;
• свербіж;
• дискомфорт;
• утворення кірочок;
• бажання постійно очищати ніс.

Такі симптоми також можуть бути пов’язані з недостатньою вологістю повітря, ринітом, використанням спреїв або пошкодженням слизової.

Погіршення нюху

Викривлення може ускладнювати проходження повітря до верхніх відділів носової порожнини, де розташована нюхова зона.

Проте зниження нюху частіше потребує виключення інших причин:

• вірусної інфекції;
• хронічного набряку;
• поліпів;
• риносинуситу;
• алергії;
• неврологічних змін;
• наслідків травми.

Раптове або виражене погіршення нюху не варто пояснювати лише перегородкою без обстеження.

Повторні синусні скарги

Значна анатомічна деформація може впливати на вентиляцію окремих ділянок носової порожнини та пазух.

Можливі скарги:

• відчуття тиску в обличчі;
• повторні густі виділення;
• закладеність;
• погіршення нюху;
• дискомфорт у ділянці пазух.

Водночас викривлення перегородки не є автоматичною причиною гаймориту або інших синуситів.

За повторних запальних симптомів потрібно оцінити:

• стан слизової;
• отвори навколоносових пазух;
• наявність поліпів;
• алергічний компонент;
• анатомію носових ходів;
• результати КТ за відповідними показаннями.

Головний або лицевий біль

Головний біль є неспецифічним симптомом і має багато можливих причин.

У частини людей деформована перегородка може створювати контакт між внутрішніми структурами носа та спричиняти локальний дискомфорт. Проте підтвердити такий механізм можна лише після огляду.

Не варто очікувати, що операція на перегородці автоматично усуне:

• мігрень;
• головний біль напруження;
• невралгію;
• біль, пов’язаний із зором;
• будь-який лицевий дискомфорт.

Перед плануванням операції важливо виключити інші причини.

Симптоми та можливі причини

Симптом	Чи може бути пов’язаний із перегородкою	Які інші причини потрібно виключити
одна ніздря дихає гірше	так	набряк слизової, поліп, звуження клапана
двобічна закладеність	можливо	риніт, збільшені раковини, поліпи
дихання ротом	можливо	захворювання носоглотки, риніт, порушення сну
хропіння	можливо	м’яке піднебіння, апное, маса тіла
носові кровотечі	можливо	сухість, травма, препарати, судинні зміни
погіршення нюху	можливо	інфекція, поліпи, риносинусит
повторні синусні скарги	можливо	запалення пазух, алергія, поліпи
головний біль	неспецифічно	мігрень, неврологічні та інші причини
зовнішньо кривий ніс	може поєднуватися	деформація кісток, хрящів або асиметрія обличчя

Таблиця не призначена для самодіагностики. Один симптом може мати кілька причин, тому перед вибором лікування потрібен комплексний огляд.

Чи можна самостійно побачити викривлення перегородки

За зовнішнім виглядом носа неможливо достовірно визначити положення перегородки. Навіть якщо ніс здається рівним, усередині може бути локальний вигин, гребінь або звуження одного з носових ходів.

Так само зовнішньо кривий ніс не завжди означає, що основна проблема полягає саме у перегородці. Асиметрію можуть формувати:

• носові кістки;
• хрящі спинки;
• положення кінчика;
• форма крил;
• різний розмір ніздрів;
• загальна асиметрія обличчя;
• наслідки травми.

Різний вигляд ніздрів також не підтверджує викривлення. На їхню форму впливають положення колумели, крил, кінчика та основи носа.

Самостійний огляд за допомогою ліхтарика показує лише передні відділи. Задню частину перегородки, носові раковини, клапани та стан слизової таким способом оцінити неможливо.

Не варто намагатися механічно зміщувати ніс, натискати на перегородку або використовувати затискачі. Сформовану кістково-хрящову деформацію такі методи не виправляють.

Коли потрібно звернутися до лікаря

Плановий огляд ЛОР-лікаря доцільний, якщо:

• одна ніздря постійно дихає гірше;
• закладеність зберігається тривалий час;
• симптоми не зменшуються після лікування риніту;
• дихання погіршилося після травми;
• ніс помітно викривився після перелому;
• людина часто дихає ротом;
• закладеність порушує сон;
• виникають повторні носові кровотечі;
• погіршився нюх;
• дихання обмежує фізичну активність;
• під час вдиху втягується бічна стінка носа;
• проблеми виникли після попередньої операції.

Значна кровотеча, свіжа травма носа, різке погіршення дихання або швидке збільшення набряку потребують невідкладної медичної оцінки.

Як діагностують викривлення носової перегородки

Діагностика починається не з КТ, а зі збору скарг і огляду носа.

Лікар повинен визначити:

• чи є анатомічна деформація;
• яка її локалізація;
• наскільки вона звужує носовий хід;
• чи відповідає викривлення скаргам пацієнта;
• чи є інші причини закладеності;
• чи залучений зовнішній каркас;
• який метод лікування може бути доцільним.

Збір скарг та анамнезу

Під час консультації лікар уточнює:

• яка сторона носа дихає гірше;
• чи є закладеність постійною;
• чи змінюється вона протягом дня;
• чи залежить від сезону або контакту з алергенами;
• чи погіршується у положенні лежачи;
• як давно з’явилися симптоми;
• чи були удари або переломи;
• чи проводилися операції;
• чи використовує пацієнт судинозвужувальні спреї;
• чи допомагають назальні препарати;
• чи виникають кровотечі;
• чи є хропіння;
• чи погіршився нюх;
• чи турбують повторні синусні симптоми;
• чи хоче пацієнт змінити зовнішню форму носа.

Особливо важливо розповісти про тривале використання крапель або спреїв. Медикаментозний риніт може підтримувати закладеність навіть за відносно незначного викривлення.

Зовнішній огляд носа

Під час зовнішнього огляду оцінюють:

• вісь носа;
• положення носових кісток;
• спинку;
• середню третину;
• кінчик;
• крила;
• симетрію ніздрів;
• положення колумели;
• наслідки травм;
• втягування бічних стінок під час вдиху.

Зовнішній огляд допомагає зрозуміти, чи обмежується проблема перегородкою, чи деформований увесь каркас.

Якщо ніс відхилений убік, є посттравматичне зміщення або нестабільність бічних стінок, ізольованої корекції перегородки може бути недостатньо.

Передня риноскопія

Передня риноскопія — це огляд передніх відділів носової порожнини за допомогою освітлення та спеціального інструмента.

Лікар може побачити:

• передню частину перегородки;
• кісткові або хрящові виступи;
• звуження носового ходу;
• стан слизової;
• кірочки;
• джерело кровотечі;
• розмір передніх відділів носових раковин.

Метод дає важливу інформацію, але не завжди дозволяє оцінити задні ділянки.

Ендоскопія носа

Для детальнішого огляду може використовуватися тонкий ендоскоп із камерою.

Ендоскопія допомагає оцінити:

• задні відділи перегородки;
• носові раковини;
• стан слизової;
• поліпи;
• ділянки звуження;
• внутрішні носові клапани;
• отвори навколоносових пазух;
• рубці після попередніх операцій;
• можливі джерела кровотечі.

Дослідження потрібне не кожному, але може бути особливо корисним за складних, задніх або післяопераційних деформацій.

Огляд після зменшення набряку слизової

За потреби лікар може повторно оцінити носові ходи після місцевого застосування препарату, який тимчасово зменшує набряк слизової.

Це допомагає зрозуміти:

• яку частину закладеності створює слизова;
• наскільки звуження є структурним;
• чи збільшені носові раковини;
• чи може медикаментозне лікування зменшити симптоми.

Такий огляд проводиться лікарем. Не варто самостійно використовувати судинозвужувальні препарати як домашній діагностичний тест.

Коли потрібна комп’ютерна томографія

КТ не є обов’язковою для кожної людини з викривленою перегородкою.

Дослідження може бути потрібне, якщо необхідно оцінити:

• навколоносові пазухи;
• повторні або хронічні синусні симптоми;
• складну посттравматичну деформацію;
• поліпи;
• анатомію перед іншою ЛОР-операцією;
• зміни, які недостатньо видно під час ендоскопії;
• наслідки попередніх втручань.

КТ добре показує кісткові структури та пазухи, але рішення про операцію не повинно ґрунтуватися лише на зображенні. Важливо зіставити результат зі скаргами й оглядом.

Оцінка функції носового дихання

За відповідними показаннями можуть використовуватися:

• опитувальники вираженості симптомів;
• функціональні проби;
• риноманометрія;
• акустична ринометрія;
• оцінка втягування бічних стінок;
• інші методи дослідження прохідності носа.

Не кожному пацієнту потрібні всі перелічені тести. Обсяг діагностики визначає лікар.

З чим можна сплутати викривлення перегородки

Стійка закладеність може виникати навіть за відносно рівної перегородки. Так само людина з помітним відхиленням може не мати значних скарг.

Перед операцією потрібно виключити інші причини утрудненого дихання.

Алергічний риніт

На алергічну причину можуть вказувати:

• часте чхання;
• свербіж у носі;
• водянисті виділення;
• сезонне погіршення;
• зв’язок із пилом, тваринами або рослинами;
• сльозотеча;
• закладеність обох сторін.

Викривлення та алергія можуть поєднуватися. У такому разі навіть після операції може бути потрібне медикаментозне лікування слизової.

Неалергічний риніт

Набряк слизової може виникати без підтвердженої алергії.

Симптоми можуть провокувати:

• холодне повітря;
• різкі запахи;
• зміни температури;
• фізичне навантаження;
• гормональні чинники;
• окремі препарати;
• інші подразники.

За такого стану анатомічна корекція не завжди усуває всі прояви.

Медикаментозний риніт

Тривале безконтрольне використання судинозвужувальних спреїв може спричинити стійкий набряк слизової.

Людина відчуває, що:

• без препарату ніс майже не дихає;
• ефект триває дедалі менше;
• потрібно використовувати засіб частіше;
• закладеність стає двобічною;
• виникає сухість або подразнення.

Такий стан потребує окремого лікування під наглядом ЛОР-лікаря. Операція на перегородці не усуває медикаментозну залежність автоматично.

Збільшені носові раковини

Носові раковини вкриті слизовою та беруть участь у зігріванні, зволоженні й очищенні повітря.

Вони можуть збільшуватися через:

• алергію;
• хронічний риніт;
• медикаментозний риніт;
• гормональні зміни;
• компенсаторну реакцію на викривлення перегородки.

Іноді раковина на ширшому боці носа збільшується та додатково звужує хід. Тому виправлення лише перегородки не завжди є достатнім.

Лікування залежить від причини збільшення. Спочатку можуть застосовувати медикаментозні методи, а за стійких структурних змін — хірургічну корекцію за показаннями.

Звуження носових клапанів

Носові клапани — це найвужчі ділянки дихальних шляхів. Їхня нестабільність або звуження може суттєво погіршувати проходження повітря.

Можливі ознаки:

• втягування бічної стінки під час вдиху;
• погіршення за глибокого вдиху;
• відчуття звуження у передній частині;
• покращення при механічній підтримці крила;
• симптоми після травми або ринопластики.

Корекція лише перегородки не відновлює слабкий зовнішній каркас. У таких випадках може бути потрібна реконструкція клапанів у межах риносептопластики.

Поліпи носа

Поліпи можуть спричиняти:

• двобічну закладеність;
• зниження нюху;
• відчуття тиску;
• виділення;
• повторні синусні скарги.

Їх неможливо достовірно визначити без внутрішнього огляду. Лікування залежить від розміру, причини та супутніх захворювань.

Хронічний риносинусит

За хронічного запалення можуть виникати:

• тривала закладеність;
• густі виділення;
• тиск або біль у ділянці обличчя;
• погіршення нюху;
• стікання слизу по задній стінці горла.

Викривлення може бути одним з анатомічних чинників, але не пояснює весь запальний процес. Потрібне окреме ЛОР-обстеження.

Природний носовий цикл

У нормі слизова правої та лівої сторін періодично змінює ступінь наповнення кров’ю. Через це одна сторона може тимчасово пропускати менше повітря, а через кілька годин ситуація змінюється.

Ознаки природного циклу:

• сторони чергуються;
• закладеність не є постійною;
• немає значного дискомфорту;
• дихання загалом залишається достатнім.

Стійке виражене утруднення з одного боку потребує діагностики.

Чи потрібно лікувати викривлення без симптомів

Сам факт анатомічного відхилення не є автоматичним показанням до операції.

Спостереження може бути достатнім, якщо:

• носове дихання не порушене;
• немає постійної закладеності;
• симптоми не впливають на сон;
• відсутні повторні кровотечі;
• немає значних функціональних обмежень;
• перегородка не заважає лікуванню іншого захворювання;
• зовнішній каркас є стабільним.

Не потрібно оперувати перегородку «на майбутнє» лише через те, що вона виглядає нерівною на КТ або під час огляду.

Рішення про лікування залежить від поєднання анатомії, симптомів і впливу на якість життя.

Чи можна виправити носову перегородку без операції

Сформовану кістково-хрящову деформацію неможливо вирівняти спреями, промиваннями, вправами або масажем.

Консервативне лікування може зменшувати симптоми, якщо частину закладеності створюють:

• набряк слизової;
• алергія;
• риніт;
• збільшення носових раковин;
• запалення;
• сухість.

Воно не змінює форму самої перегородки.

Сольові розчини

Сольові розчини можуть допомагати:

• зволожувати слизову;
• очищати ніс від слизу;
• зменшувати кількість кірочок;
• покращувати комфорт;
• підтримувати стан слизової.

Вони не вирівнюють перегородку та не усувають структурне звуження.

Спосіб промивання потрібно узгодити з лікарем, особливо після операцій або за наявності гострого запального процесу.

Назальні стероїди та антигістамінні препарати

Такі препарати можуть бути доцільними, якщо закладеність пов’язана з алергією або хронічним набряком слизової.

Вони можуть:

• зменшувати набряк;
• покращувати прохідність;
• знижувати кількість виділень;
• зменшувати чхання та свербіж.

Призначати конкретний препарат і тривалість лікування повинен лікар.

Навіть якщо симптоми зменшилися, анатомічне викривлення залишається. Проте за достатнього контролю скарг операція може бути не потрібна.

Судинозвужувальні спреї

Такі засоби тимчасово зменшують набряк слизової, але не виправляють перегородку.

Безконтрольне тривале використання може призвести до:

• залежності від препарату;
• посилення закладеності;
• сухості;
• подразнення;
• медикаментозного риніту.

Не варто збільшувати дозу або частоту застосування самостійно.

Вправи, масажі та затискачі

Вправи для обличчя, масаж і зовнішні затискачі не можуть змінити сформовану кісткову або хрящову перегородку.

Вони не здатні:

• усунути гребінь;
• вирівняти кістковий відділ;
• стабільно перемістити хрящ;
• розширити внутрішній носовий клапан;
• виправити наслідки перелому.

Спроби сильно натискати на ніс можуть спричинити подразнення або травму.

Коли може знадобитися операція

Хірургічну корекцію розглядають, якщо перегородка є підтвердженою причиною функціональних скарг.

Можливі показання:

• стійке утруднене носове дихання;
• виражена однобічна закладеність;
• погіршення сну;
• обмеження фізичної активності;
• постійне дихання ротом;
• недостатній ефект відповідного консервативного лікування;
• повторні кровотечі через контакт або пересушення слизової;
• деформація після травми;
• потреба забезпечити доступ до інших структур;
• поєднання з деформацією зовнішнього носа;
• погіршення функції після попереднього втручання.

Операція потрібна не через сам факт викривлення, а через його клінічний вплив.

Перед прийняттям рішення лікар повинен переконатися, що:

• симптоми відповідають локалізації деформації;
• враховані носові раковини;
• оцінені носові клапани;
• виключені поліпи та активне запалення;
• проведене необхідне лікування слизової;
• пацієнт розуміє можливості та обмеження корекції.

Які методи хірургічної корекції використовують

Метод операції залежить від того, які структури створюють перешкоду для проходження повітря.

Якщо проблема обмежена носовою перегородкою, може розглядатися септопластика. Якщо одночасно деформовані носові кістки, спинка, кінчик або носові клапани, може знадобитися риносептопластика.

Іноді до плану також включають корекцію збільшених носових раковин або відновлення носових клапанів. Такі втручання проводять лише за відповідними показаннями.

Септопластика

Септопластика — це операція, під час якої коригують деформовані кісткові та хрящові частини носової перегородки.

Залежно від анатомії хірург може:

• змоделювати викривлений хрящ;
• перемістити окремі ділянки;
• частково видалити кістковий або хрящовий виступ;
• вирівняти передній відділ перегородки;
• відновити опорну конструкцію;
• стабілізувати тканини у новому положенні.

Мета операції полягає не у створенні математично прямої перегородки, а у зменшенні структурної перешкоди для проходження повітря зі збереженням достатньої опори носа.

Доступ часто формують усередині носової порожнини. Після корекції можуть встановлювати внутрішні сплінти або інші фіксатори.

У клініці Врублівського септопластику як окрему послугу не проводять. Якщо проблема стосується лише перегородки й не потребує зміни зовнішнього каркаса, пацієнту потрібна консультація профільного ЛОР-хірурга.

Ендоскопічна септопластика

Термін «ендоскопічна септопластика» означає, що під час окремих етапів операції лікар використовує ендоскоп із камерою.

Це допомагає краще оглядати:

• задні відділи перегородки;
• локальні гребені та виступи;
• важкодоступні ділянки;
• стан слизової;
• супутні зміни носової порожнини.

Ендоскоп не виправляє перегородку самостійно. Він є інструментом для огляду та контролю операції.

Не кожна деформація потребує саме ендоскопічної техніки. Вибір залежить від локалізації викривлення, досвіду хірурга та запланованого обсягу втручання.

Некоректно називати ендоскопічну септопластику безкровною, безболісною або такою, що не потребує відновлення.

Риносептопластика

Риносептопластика поєднує корекцію носової перегородки з роботою над зовнішнім кістково-хрящовим каркасом.

Операція може охоплювати:

• перегородку;
• носові кістки;
• спинку;
• середню третину;
• кінчик;
• крила;
• ніздрі;
• внутрішні та зовнішні носові клапани;
• опорні хрящові структури.

Риносептопластика може бути потрібна, якщо функціональна проблема безпосередньо пов’язана із зовнішньою деформацією або якщо пацієнт одночасно хоче змінити форму носа.

Під час такої операції важливо узгодити всі етапи. Наприклад, звуження спинки або зміна кінчика не повинні погіршувати прохідність дихальних шляхів.

У клініці Врублівського функціональну та естетичну частини риносептопластики планують у співпраці пластичного хірурга з ЛОР-фахівцем.

Корекція носових раковин

Носові раковини вкриті слизовою оболонкою та беруть участь у зігріванні, зволоженні й очищенні повітря.

Якщо вони значно збільшені, виправлення лише перегородки може не забезпечити достатнього покращення дихання.

Залежно від причини спочатку можуть використовувати медикаментозне лікування. Якщо збільшення залишається стійким і суттєво звужує носові ходи, лікар може розглянути хірургічну корекцію.

Мета втручання — зменшити надлишковий об’єм, але зберегти функцію слизової. Надмірне видалення тканин є небажаним.

Корекція носових клапанів

Носові клапани є вузькими ділянками, через які проходить повітря. Їхнє звуження або нестабільність може спричиняти значне утруднення дихання навіть після вирівнювання перегородки.

Корекція може передбачати:

• зміцнення бічної стінки;
• розширення внутрішнього клапана;
• встановлення хрящових трансплантатів;
• відновлення середньої третини;
• реконструкцію після попередньої операції.

Такий етап частіше входить до плану функціональної ринопластики або риносептопластики.

Коли потрібна риносептопластика, а не лише корекція перегородки

Риносептопластику можуть розглядати, якщо внутрішня деформація пов’язана із зовнішнім каркасом.

Можливі ситуації:

• ніс помітно відхилений убік;
• після травми змістилися носові кістки;
• асиметрична спинка;
• деформована середня третина;
• звужені носові клапани;
• під час вдиху втягується бічна стінка;
• зміщений або нестабільний кінчик;
• передня частина перегородки впливає на форму ніздрів;
• є посттравматична горбинка або западина;
• попередня операція погіршила дихання чи форму;
• пацієнт має одночасно функціональний та естетичний запит.

Наприклад, за зовнішньо кривого носа проблема може охоплювати перегородку, носові кістки й хрящі середньої третини. Корекція лише однієї внутрішньої структури не завжди вирівнює зовнішню вісь і не усуває всі ділянки звуження.

Докладніше про різницю між методами можна прочитати у статті «Септопластика і риносептопластика: у чому різниця».

Чи завжди кривий ніс означає викривлену перегородку

Ні. Зовнішня та внутрішня деформації можуть поєднуватися, але не є одним станом.

Зовнішнє викривлення можуть формувати:

• асиметричне положення носових кісток;
• деформація хрящової спинки;
• зміщення кінчика;
• різна форма крил;
• посттравматичні зміни;
• асиметрія всього лицевого скелета;
• викривлення перегородки.

Так само зовнішньо рівний ніс може мати значну внутрішню деформацію.

Тому за зовнішнім фото неможливо визначити:

• положення задньої частини перегородки;
• стан носових раковин;
• ширину внутрішніх клапанів;
• наявність поліпів;
• причину закладеності.

Потрібні внутрішній ЛОР-огляд і оцінка зовнішнього каркаса.

Як проходить операція на носовій перегородці

Точний перебіг залежить від типу деформації та супутніх змін.

Операція може включати:

• формування внутрішнього доступу;
• відокремлення слизової оболонки;
• виділення деформованої частини;
• моделювання хряща;
• корекцію кісткового гребеня;
• переміщення окремих фрагментів;
• відновлення опори;
• повернення слизової;
• накладання внутрішніх швів;
• встановлення сплінтів.

Важливо зберегти достатню частину опорного каркаса. Надмірне видалення хряща може послабити спинку або кінчик.

За риносептопластики операція додатково може передбачати:

• корекцію носових кісток;
• вирівнювання зовнішньої осі;
• зміну форми спинки;
• корекцію горбинки;
• реконструкцію середньої третини;
• моделювання кінчика;
• відновлення носових клапанів;
• використання хрящових трансплантатів;
• зовнішню фіксацію.

Не кожному пацієнту потрібні всі перелічені етапи.

Який хрящ використовують для реконструкції

Для зміцнення носового каркаса може використовуватися власний хрящ пацієнта.

Можливі джерела:

• носова перегородка;
• вушна раковина;
• ребро.

Перегородковий хрящ часто використовують під час первинної операції, якщо його достатньо для запланованої реконструкції.

Вушний хрящ може бути потрібний для окремих ділянок, де важлива його природна вигнута форма.

Реберний хрящ частіше розглядають за значного дефіциту тканин, складної посттравматичної деформації або повторної операції.

Джерело матеріалу визначає хірург після оцінки стану носа та необхідного обсягу підтримки.

Якого результату можна очікувати після корекції

Результат залежить від того, чи правильно встановлена причина обструкції.

За підтвердженого викривлення корекція може:

• покращити проходження повітря;
• зменшити стійку однобічну закладеність;
• знизити потребу дихати ротом;
• зменшити дискомфорт під час фізичної активності;
• усунути контакт окремих внутрішніх структур;
• відновити опору перегородки;
• за риносептопластики — скоригувати зовнішню вісь і форму.

Водночас операція не гарантує:

• абсолютно однакової прохідності обох сторін у кожний момент;
• лікування алергічного риніту;
• повного зникнення хропіння;
• припинення всіх синуситів;
• усунення мігрені;
• відсутності набряку слизової;
• абсолютної симетрії носа;
• точного повторення комп’ютерного моделювання.

Якщо у пацієнта одночасно є алергія, збільшені носові раковини або хронічний риніт, після операції може залишатися потреба в ЛОР-лікуванні.

Коротко про відновлення

У перші дні після операції носове дихання може тимчасово бути гіршим, ніж до втручання.

Причинами є:

• набряк слизової;
• внутрішні сплінти;
• виділення;
• кірочки;
• реакція тканин на операцію.

Можливі ранні прояви:

• закладеність;
• відчуття тиску;
• незначні кров’янисті виділення;
• сухість;
• тимчасове зниження нюху;
• дискомфорт;
• набряк зовнішнього носа після риносептопластики;
• синці після роботи з носовими кістками.

Після комбінованої корекції може використовуватися зовнішня лангета. Усередині носа можуть встановлюватися силіконові сплінти або інші фіксатори.

У період відновлення лікар може рекомендувати:

• не сякатися без дозволу;
• не видаляти кірочки самостійно;
• застосовувати лише призначені засоби;
• уникати нахилів;
• обмежити фізичні навантаження;
• не перегріватися;
• захищати ніс від травм;
• приходити на контрольні огляди.

Функціональний результат оцінюють не одразу після операції. Дихання покращується поступово після зменшення набряку та загоєння слизової.

Після риносептопластики зовнішня форма також змінюється протягом тривалого періоду. Докладніше цей процес буде описаний у матеріалі «Відновлення після риносептопластики: терміни та рекомендації».

Можливі ризики операції

Будь-яке хірургічне втручання має можливі ризики.

Після корекції перегородки можуть виникати:

• кровотеча;
• інфекційне ускладнення;
• гематома;
• перфорація перегородки;
• сухість;
• кірочки;
• рубцеві зміни;
• тимчасове зниження чутливості;
• збереження частини обструкції;
• повторне зміщення;
• зміни зовнішньої опори;
• потреба у повторній операції.

Після риносептопластики додатково можливі:

• тривалий набряк;
• асиметрія;
• нерівність спинки;
• зміна форми ніздрів;
• недостатня або надмірна корекція;
• нестабільність окремих структур;
• помітність рубця після відкритого доступу;
• відмінність результату від очікуваного.

Ризик залежить від початкової анатомії, складності операції, попередніх втручань, стану здоров’я та особливостей загоєння.

Скільки коштує корекція перегородки та форми носа

Вартість риносептопластики визначається індивідуально.

На неї можуть впливати:

• первинна або повторна операція;
• ступінь деформації;
• робота з носовими кістками;
• корекція спинки;
• реконструкція клапанів;
• зміна форми кінчика;
• потреба у хрящових трансплантатах;
• участь ЛОР-фахівця;
• вид анестезії;
• тривалість втручання;
• перебування у клініці.

Визначити точну ціну лише за фотографією неможливо. Спочатку потрібно оцінити внутрішні структури, функцію дихання та зовнішній каркас.

Актуальна інформація представлена на сторінці цін на пластичні операції.

Приклади проведених корекцій можна переглянути у галереї результатів. Фото до і після демонструють можливості операції, але не гарантують такого самого результату іншому пацієнту.

Поширені запитання

Як зрозуміти, що викривлена носова перегородка

Можливими ознаками є стійке утруднення дихання з одного боку, постійна закладеність, погіршення після травми та повторні кровотечі через пересихання слизової.

Проте підтвердити викривлення та його вплив на дихання можна лише під час ЛОР-огляду.

Чому одна ніздря дихає гірше

Причиною може бути перегородка, набряк слизової, збільшена носова раковина, поліп або звуження носового клапана.

Періодичне чергування сторін може бути частиною природного носового циклу. Стійке виражене утруднення потребує діагностики.

Чи може перегородка бути викривлена без симптомів

Так. Невелика або навіть помітна деформація може не впливати на дихання.

У такому випадку операція зазвичай не потрібна лише через анатомічне відхилення.

Чи видно викривлення у дзеркалі

Не завжди. Зовнішньо рівний ніс може мати внутрішню деформацію.

Різний розмір ніздрів або зовнішня асиметрія також не підтверджують положення перегородки.

Чи може викривлення спричиняти хропіння

Воно може бути одним із чинників, якщо суттєво обмежує носове дихання.

Однак хропіння має багато можливих причин, тому операція на перегородці не гарантує його повного зникнення.

Чи спричиняє викривлення головний біль

У частини пацієнтів контакт деформованих внутрішніх структур може бути пов’язаний із локальним дискомфортом.

Проте головний біль має багато причин. Перед операцією потрібно виключити мігрень, невралгію та інші стани.

Чи може викривлена перегородка спричиняти гайморит

Значна деформація може впливати на вентиляцію та дренування окремих ділянок.

Водночас повторні синусити потребують окремої діагностики. Їх не можна пояснювати лише положенням перегородки.

Чи можна виправити перегородку краплями

Ні. Краплі та спреї можуть зменшити набряк слизової, але не змінюють форму кістки або хряща.

Чи потрібно оперувати викривлення без симптомів

Зазвичай ні.

Операцію розглядають за функціональних скарг, підтвердженої обструкції або інших медичних показань.

Чи обов’язково проходити КТ

Ні. КТ призначають за показаннями, наприклад для оцінки навколоносових пазух або складної посттравматичної деформації.

Чи зміниться форма носа після операції

Після ізольованої септопластики зміна зовнішності не є основною метою.

Під час риносептопластики форму змінюють або реконструюють відповідно до плану операції.

Коли потрібна риносептопластика

Вона може бути потрібна, якщо внутрішня деформація поєднується із зовнішнім викривленням, нестабільністю каркаса, звуженням клапанів або естетичним запитом.

Чи проводять септопластику у клініці Врублівського

Окрему септопластику у клініці не проводять.

У клініці Врублівського виконують риносептопластику, коли потрібно одночасно скоригувати перегородку, носове дихання та зовнішню форму.

Викривлення носової перегородки: що важливо знати

Викривлення носової перегородки є анатомічною зміною, яка не завжди спричиняє проблеми. Якщо людина вільно дихає й не має функціональних скарг, операція може не бути потрібною.

Основним проявом клінічно значущої деформації є утруднене носове дихання. Проте закладеність також може бути пов’язана з алергією, ринітом, збільшеними носовими раковинами, поліпами або звуженням клапанів.

Підтвердити причину можна лише після ЛОР-огляду. За потреби використовують риноскопію, ендоскопію, функціональні дослідження або КТ.

Спреї та промивання можуть зменшувати набряк слизової, але не вирівнюють сформовану кістково-хрящову перегородку.

Якщо деформація обмежена лише внутрішніми структурами, може розглядатися септопластика у профільного ЛОР-хірурга. Якщо разом із перегородкою викривлені носові кістки, спинка, кінчик або клапани, може знадобитися риносептопластика.

У клініці Врублівського окрему септопластику не проводять. Пацієнти, яким потрібна одночасна функціональна й зовнішня корекція, можуть звернутися на консультацію пластичного хірурга та ЛОР-фахівця.